Zarys dziejów cerkwi greckokatolickiej w Lublinie
Ikony zaprezentowane w tegorocznym kalendarzu znajdują się obecnie w cerkwi, która została zbudowana w 1759 r. w miasteczku Uhrynów na sokalszczyźnie. Gdy w r. 1900 wybudowano nową świątynię, stara została przekazana parafii we wsi Tarnoszyn k. Tomaszowa Lubelskiego z przeznaczeniem na cerkiew filialną p.w. Narodzenia NMP. Translokacja obiektu nastąpiła w latach 1903-1904, zaś uroczyste poświęcenie - w 1906 r. Do 1947 r. cerkiew służyła miejscowym grekokatolikom, zaś po deportacji ludności ukraińskiej była wykorzystywana przez parafię rzymskokatolicką. Po 1960 roku, zabytkowa cerkiew została opuszczona i pozostawiona własnemu losowi. W ciągu ponad 30 lat wnętrze zostało całkowicie pozbawione wyposażenia. W roku 1994 cerkiew została nabyta przez Parafię Greckokatolicką w Lublinie i przeniesiona jej staraniem do Muzeum Wsi Lubelskiej w celu rekonstrukcji oraz udostępnienia dla celów kultowych i muzealnych. W roku 1998 zakończono montaż, w latach 1999-2001 dokonano konserwacji polichromii, ikonostasu oraz pozostałego wyposażenia. Od Wielkiego Piątku 2000 r., życie liturgiczne przeniosło się na stałe do zrekonstruowanej świątyni.
Wędrująca cerkiew z Uhrynowa jest przykładem trójdzielnej ukraińskiej architektury sakralnej (prezbiterium, nawa, babiniec) z trzema kopułami. Świątynia podwójnie translokowana obecnie nadal zgodnie z tradycją jest zwrócona prezbiterium w kierunku wschodnim. Prezbiterium posiada po bokach dwie zakrystie. Ikonostas w środku świątyni pochodzi z nieistniejącej cerkwi w Teniatyskach z przełomu siedemnastego i osiemnastego wieku, datowany. Wnętrze zrekonstruowano według założeń z okresu między XVII i XIX wiekiem. Wyposażenie mimo, iż jest mozaiką zabytków z różnych cerkwi już nie istniejących, tworzy jednolity zespół estetyczny oraz stylistyczny. Parafia swoją posługą duszpasterską obejmuje grekokatolików z całego terenu województwa lubelskiego. W swoim życiu liturgicznym stosuje się do kalendarza juliańskiego. Obecnie staraniem parafii rekonstruowana jest najstarsza na lubelszczyźnie świątynia drewniana z 1658 r. w Korczminie (patrz: grudzień). Wszystkich ludzi dobrej woli zapraszamy do współpracy.
ks. Stefan Batruch
(na podstawie kalendarza Ikony 2004, Wydawnictwo OVO)
Нарис історії греко-католицької церкви в Любліні
Церква, представлена у цьогорічному календарі була збудована у 1759 р. в містечку Угринів на Сокальщині як парафіяльний храм св. Миколая. Коли у 1900 році в Угринові збудували нову церкву, стара була передана парафії у село Тарношин біля Томашова Люблінського з призначенням на дочерну церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Перенесення храму було здійснено у 1903-1904 роках, але урочисте посвячення відбулося у 1906 році. До 1947 року церква служила місцевим греко-католикам, а після депортації українського населення використовувалася римо-католицькою парафією. Після 1960 року, старовинна церква була покинута та залишена на власну долю, внаслідок чого стала жертвою чисельних актів пограбувань та вандалізму. Впродовж більше 30 років існування в стані опущеності середина церкви була цілковито позбавлена елементів оснащення. У 1994 році Греко-католицька Парафія в Любліні перебрала цю церкву і своїми стараннями перенесла до Музею Люблінського Села з метою проведення реставрації та культового використання і музейної експозиції. 15 червня 1997 року посвячено місце під будівництво церкви, а 23 листопада того ж року покладено наріжний камінь. У 1998 році був закінчений монтаж архітектурної брили, а у 1999-2001 роках здійснено реставрацію поліхромії, іконостасу та решти оснащення. З часу Великої Страсної П'ятниці 2000 року, літургійне життя на постійно перенеслося до відреставрованого та відновленого храму. Мандруюча церква з Угринова е прикладом тридільної української сакральної архітектури (вівтар, нава, бабинець) з трьома куполами. Двічі перенесений храм згідно з традицією є звернений святилищем на схід. Біля вівтаря від півночі та півдня знаходяться дві захристії. Іконостас, який поставлено в середині храму походить з неіснуючої вже церкви в Тенетисках і датується зламом сімнадцятого та вісімнадцятого століття. В середині церква згідно прийнятих принципів віддзеркалює стан між XVII та XIX ст. Оснащення не зважаючи на те, що є поєднанням історичних пам'яток з різних вже неіснуючих церков, має одностайний як естетичний, так і стилістичний характер. Парафія своєю діяльністю охоплює греко-католиків з території Люблінського Воєводства, та дотримуєтся у своєму літургійному житті юліанського календаря. Зараз стараннями Парафії відбувається реставрація найдавнішої в юблінській області дерев'яної церкви з 1658 р. у селі Корчмин на самому кордоні з Україною. Запрошуємо усіх людей доброї волі до співпраці.
о. Стефан Батрух
