Корчмин - село на кордоні
Д.О.СВІДНИК

Через галицьке село Корчмин кордон проходив кілька разів. Галицький, волинський, польський, руський, австрійський, російський, український... Остаточно державну приналежність цього села було визначено договором між Польщею та СРСР про обмін територіями від 15 лютого 1951 року. Тоді Корчмин не повернули до УРСР разом Белзом, Христинополем, Варяжем та іншими поселеннями тодішнього Забузького району. "Лінія кордону пробігає в західному напрямку, залишаючи з боку СРСР залізницю Рава Руська -- Христинопіль і місцевості Угнів, Корчів, Тушків, а на стороні Польщі -- Тарношин, Корчмин, Осердів..."

Хоча українського греко-католицького населення на той час вже у Корчмині не було, "добровільна" репатріація 1944-1946 років та операція "Вісла" 1947 року "звільнила" ці терени від українців. Зараз Корчмин належить до Томашівського повіту Люблінського воєводства, і хоч лежить при самім кордоні, найближча дорога до села з України пролягає через прикордонний перехід Рава Руська -- Гребенне.

Першу письмову згадку про село Корчмин датують 1472 роком, але можна припустити, що воно існувало й раніше. Сама назва села має руське походження, як і багато інших топонімів польсько-українського пограниччя, на чому наголошував у одній зі своїх статей відомий мовознавець, професор Михайло Лесів. Дослідник виводить походження таких від слова "корчувати". Мабуть, таке походження має й назва села Корчмин та сусіднє село Корчин, яке залишилося на українському боці. Хоча можна виводити назву села й від слова "Корчма".

Перший раз про церкву в селі згадують 1531 року. Теперішній храм походить з XVII ст., і його вважають найстаршою дерев'яною церквою на Люблінщині та однією з найдавніших у Польщі. У науковій літературі пишуть, що дерев'яну церкву в Корчмині було побудовано 1658 року. Святиня має деякі елементи з XVI ст. Зокрема на стінах всередині храму можна було побачити окремі нечіткі записи. Один з них арабськими цифрами з 1570-х рр. Хоча роки в ті часи в православній традиції передавали літерами кирилиці, і лише з XVII-XVIII ст. входять у вжиток арабські цифри. Це дерев'яна тризрубна однобанна церква з квадратної форми вівтарем та бабинцем.

1880 року греко-католицька парафія села Корчмина була досить великою й налічувала 809 вірних у селі та 78 -- при дворі Феліції Серватовської. Тоді в селі мешкали 40 римо-католиків.

Після 1947 року церкву в Корчмині використовували як римо-католицький костел. Однак у 50-х роках через малу кількість парафіян храм закрили, і він поступово руйнувався. Загалом на Любачівщині та Замойщині за роки комуністичного режиму в Польщі десятки греко-католицьких церков було перетворено на склади та виробничі цехи або їх просто спалили чи зруйнували.

Корчминську церкву теж чекала ця сумна доля. Та на початку 1990-х років розпочалися тут реставраційні роботи. За останні два роки храм остаточно реставровано зусиллям греко-католицької парафії у Любліні, котра перейняла опіку над корчминською святинею у червні 2002 року.

З Корчмина походить чудотворна ікона Богородиці-Одигітрії. Богородиця на лівій руці тримає Ісуса, а правою вказує вірним на Христа, який є єдиною "Дорогою, Правдою і Життям". Першу згадку про ікону датують 1658 р., коли ікона вперше заплакала. 1862 року за селом було збудовано капличку Успіння Пресвятої Богородиці, де щороку відбувалися багатолюдні відпусти. В 1944 р. каплицю розібрали, тоді ж зникла й ікона. Її віднайшли лише на поч. 1990-х рр. Після реставрації у Кракові Корчминська Богородиця перебуває тепер у греко-католицькій церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Любліні.

28 серпня 2004 року по обидва боки польсько-українського кордону відбудуться урочистості з нагоди празника Успіння Пресвятої Богородиці. Тоді відбудовану церкву освятять митрополит Перемишльсько-Варшавський Іван Мартиняк та Владика Сокальський Михаїл Колтун. Цього ж дня на території України за кілометр від церкви в с. Корчмині (Польща) та за 50 метрів від кордону мешканці навколишніх міст та сіл зберуться в каплиці поблизу чудотворного джерела неподалік села Стаївки поміж містами Угнів та Белз у Сокальському районі.

Усіх охочі зможуть взяти участь у цих урочистостях. Для цього потрібно якнайшвидше зголоситися до оргкомітету у Львові:

МГО "Академія Української Молоді", УКУ, вул. І.Свєнціцького, 17, кім. 112, тел. 76-95-45 (вн. 230). Контактна особа -- Олена Яремко, електр. пошта: olena_yaremko@yahoo.com